Ой ти, козаче, з чужого краю
– Ой ти, козаче, з чужого краю,
Чи ти не знаєш, де я мешкаю?
А я мешкаю близько границі,
Приїдь, козаче, на вечорниці.
Моя хатина горішкувата,
До неї стежка беріжкувата.
Моя хатина сніпками шита,
Приїдь, козаче, хоч буду бита.
Хоч буду бита, знаю за кого –
За козаченька, за молодого.
– Ой ти, дівчино, очками блудиш,
Сама не знаєш кого ти любиш.
– Ой знаю, знаю, кого кохаю,
Лише не знаю, з ким жити маю.
Чи з тим високим, з тим карооким?
Чи з тим низеньким, чорнобривеньким?
А той високий суде мя бити,
А той низенький буде любити.
Чи ти не знаєш, де я мешкаю?
А я мешкаю близько границі,
Приїдь, козаче, на вечорниці.
Моя хатина горішкувата,
До неї стежка беріжкувата.
Моя хатина сніпками шита,
Приїдь, козаче, хоч буду бита.
Хоч буду бита, знаю за кого –
За козаченька, за молодого.
– Ой ти, дівчино, очками блудиш,
Сама не знаєш кого ти любиш.
– Ой знаю, знаю, кого кохаю,
Лише не знаю, з ким жити маю.
Чи з тим високим, з тим карооким?
Чи з тим низеньким, чорнобривеньким?
А той високий суде мя бити,
А той низенький буде любити.
Примітки:
Записано 1983 р. від Ганни Сеньків (1928 р.н.) із м. Єзупіль Тисменицького району на Івано-Франківщині.Джерело:
У лузі калина так гарно цвіте / Упорядник Василь Савчук. – Івано-Франківськ, 2000. – 94 с.Рекламне оголошення