А пониже гаю
А пониже гаю стоїт кінь седланый,
Сиділ на нім, сиділ, Янік мальованый.
А сидит він, сидит, на листочку пише,
А його наймильша дівчатко колыше.
– Ідь лем ты, Анічко, до склепу мойого,
Напий ты ся, напий винка червеного.
– А хоц бы я пила з-під фіялкы корінь,
Ніґда я не буду своїм дівкам ровінь.
Бо другы дівочки виют сі віночкы,
А я невесела готую пелюшкы.
Сиділ на нім, сиділ, Янік мальованый.
А сидит він, сидит, на листочку пише,
А його наймильша дівчатко колыше.
– Ідь лем ты, Анічко, до склепу мойого,
Напий ты ся, напий винка червеного.
– А хоц бы я пила з-під фіялкы корінь,
Ніґда я не буду своїм дівкам ровінь.
Бо другы дівочки виют сі віночкы,
А я невесела готую пелюшкы.
Примітки:
Перший рядок кожного куплету повторюється двічі.Джерело:
Кедь собі заспівам / Упорядник Юрій Сенько. – Пряшів: Союз русинів-українців Словацької Республіки, 1993. – 40 с.Рекламне оголошення