Понад море (2)
Бридка хвіля тримать,
Бо са шифа (2)
З бока на бік кивать.

А на морі (2)
Біда превелика,
Бо там не дзбать (2)
Нихто про чловека.

А як умре, (2)
Страшно го ховають:
Два матроси, (2)
Єден міх тримають.

А на той міх, (2)
Зелізо увадять;
Так постоять, – (2)
Над ним са порадять.

Як увадять, (2)
До моря з ним рутять;
Тогди шифа (2)
Жалосно затрубить.

А як шифа (2)
Затрубить жалосно,
Риби тіло (2)
Торгають розкошно.

Риби з нього (2)
Тіло оторгають;
А косточки (2)
По морю плавають.

Сестри, братя (2)
Вельку радість мають,
Бо з маєтку (2)
Осьмину достануть.