Ой піду я, піду [2]
Ой піду я, піду
У лісок дубовий,
Там я собі знайду
Орішок лісовий.
Покочу я єго
З гори на долину,
Може, ся покоти
В мою Галичину.
Він ся не покоти,
Бо гори високі.
Він ся не закоти,
Бо моря глибокі.
Кукає зозуля,
Кукає, кукає,
А моє серденько
Зо жалю пукає.
– Скажи мені правду,
Сива зозуленько,
Де ти ми закуєш
На друге літенько?
– Де мене лиш хочеш,
Я ти закуваю,
Я по цілім світі
Всі дороги знаю.
У лісок дубовий,
Там я собі знайду
Орішок лісовий.
Покочу я єго
З гори на долину,
Може, ся покоти
В мою Галичину.
Він ся не покоти,
Бо гори високі.
Він ся не закоти,
Бо моря глибокі.
Кукає зозуля,
Кукає, кукає,
А моє серденько
Зо жалю пукає.
– Скажи мені правду,
Сива зозуленько,
Де ти ми закуєш
На друге літенько?
– Де мене лиш хочеш,
Я ти закуваю,
Я по цілім світі
Всі дороги знаю.
Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.Джерело:
Буд здрава, землице / Упорядник Софія Грица. – Київ: Музична Україна, 1991. – 176 с.Рекламне оголошення