В Гамериці брама малювана
В Гамериці брама малювана,
Отверат єй гамерицка панна,
Отверат єй, отверат єй гамерицка панна.
Як я ишов, отворена била,
Сама она мі єй отворила,
Сама она, сама она мі єй отворила.
Ищи ся мя вера запитала:
– Де ти идеш, моя душо драга,
Де ти идеш, де ти идеш, моя душо драга?
Ци ти идеш пінязьки шпарувац,
Ци ти идеш дівчата любувац,
Ци ти идеш, ци ти идеш дівчата любувац?
– Не иду я пінязьки шпарувац,
Лем я иду дівчата любувац,
Лем я иду, лем я иду дівчата любувац.
При пінязьках може Бог здрав’я збиц,
При дівчатку може Бог заплатиц,
При дівчатку, при дівчатку може Бог заплатиц.
– А як буде дівча хлопця мати,
Буде до тя листочки писати,
Буде до тя, буде до тя листочки писати.
Як ти будеш тот листок читати,
Буде ся тя отец-мац питати,
Буде ся тя, буде ся тя отец-мац питати:
– Што ти, сину, што нового читаш,
Сиви очка слезами проливаш,
Сиви очка, сиви очка слезами проливаш?
– Стала мі ся превелика шкода,
Сяв я житко, взяла мі ’го вода,
Сяв я житко, сяв я житко, взяла мі ’го вода.
Взяла мі ’го до Чорного моря,
Зато плачу, стара мамо моя,
Зато плачу, зато плачу, стара мамо моя!
Отверат єй гамерицка панна,
Отверат єй, отверат єй гамерицка панна.
Як я ишов, отворена била,
Сама она мі єй отворила,
Сама она, сама она мі єй отворила.
Ищи ся мя вера запитала:
– Де ти идеш, моя душо драга,
Де ти идеш, де ти идеш, моя душо драга?
Ци ти идеш пінязьки шпарувац,
Ци ти идеш дівчата любувац,
Ци ти идеш, ци ти идеш дівчата любувац?
– Не иду я пінязьки шпарувац,
Лем я иду дівчата любувац,
Лем я иду, лем я иду дівчата любувац.
При пінязьках може Бог здрав’я збиц,
При дівчатку може Бог заплатиц,
При дівчатку, при дівчатку може Бог заплатиц.
– А як буде дівча хлопця мати,
Буде до тя листочки писати,
Буде до тя, буде до тя листочки писати.
Як ти будеш тот листок читати,
Буде ся тя отец-мац питати,
Буде ся тя, буде ся тя отец-мац питати:
– Што ти, сину, што нового читаш,
Сиви очка слезами проливаш,
Сиви очка, сиви очка слезами проливаш?
– Стала мі ся превелика шкода,
Сяв я житко, взяла мі ’го вода,
Сяв я житко, сяв я житко, взяла мі ’го вода.
Взяла мі ’го до Чорного моря,
Зато плачу, стара мамо моя,
Зато плачу, зато плачу, стара мамо моя!
Джерела:
1. Українські народні пісні з Лемківщини / Упорядник Орест Гижа. – Київ: Музична Україна, 1972. – 404 с.2. Буд здрава, землице / Упорядник Софія Грица. – Київ: Музична Україна, 1991. – 176 с.
Рекламне оголошення