Коло Осьвенчима
Коло Осьвенчима містечка
Зазеленілася мі
Травичка.
Коло той травички густий ліс,
Стрітив я свою милу,
Як ишла.
Она розмов’яла, плакала,
Чого-м ся, милий боже,
Діждала!
Не плач ти дівчино, не смутся,
Я з воєнки поверну,
Возму тя.
А як ти з воєнки повернеш,
То ти о мні, сироті,
Забудеш.
А як би ти била сирота,
Не носила би-с перстін
Зо злота.
Зазеленілася мі
Травичка.
Коло той травички густий ліс,
Стрітив я свою милу,
Як ишла.
Она розмов’яла, плакала,
Чого-м ся, милий боже,
Діждала!
Не плач ти дівчино, не смутся,
Я з воєнки поверну,
Возму тя.
А як ти з воєнки повернеш,
То ти о мні, сироті,
Забудеш.
А як би ти била сирота,
Не носила би-с перстін
Зо злота.
Примітки:
Окремо перший і другий рядки кожного куплету повторюються двічі.Джерело:
Українські народні пісні з Лемківщини / Упорядник Орест Гижа. – Київ: Музична Україна, 1972. – 404 с.Рекламне оголошення