Жаль мі
Жаль мі, жаль мі, же-м ся не оженив,
Злі-м собі учинив,
Жаль мі, жаль мі тих млодих літ.
О два, о три рочки, то я ся оженю,
Возму си дівчину,
Будеме жиц враз обоє.
Бо моя дівчина прекрасні убрана,
Гарді зачесана;
Жаль мі, жаль мі тих млодих літ.
А я в зошлих рочках не знав з ньом жартувац,
Не буде мя любувац,
Жаль мі, жаль мі тих млодих літ.
Бо то на весілю прекрасні гуляют,
Жалю мі додают;
Жаль мі, жаль мі тих млодих літ.
Злі-м собі учинив,
Жаль мі, жаль мі тих млодих літ.
О два, о три рочки, то я ся оженю,
Возму си дівчину,
Будеме жиц враз обоє.
Бо моя дівчина прекрасні убрана,
Гарді зачесана;
Жаль мі, жаль мі тих млодих літ.
А я в зошлих рочках не знав з ньом жартувац,
Не буде мя любувац,
Жаль мі, жаль мі тих млодих літ.
Бо то на весілю прекрасні гуляют,
Жалю мі додают;
Жаль мі, жаль мі тих млодих літ.
Джерело:
Українські народні пісні з Лемківщини / Упорядник Орест Гижа. – Київ: Музична Україна, 1972. – 404 с.Рекламне оголошення