В зеленім гаю древко рубают,
Аж до Дунаю
Тріски падают.

Падают вельки, падают мали,
Под їх позберай,
Дівчатко миле!

Под їх позберай, наклад з них огня,
Випер кошелю
В п’ятницю додня.

В п’ятницю додня кошелю прала,
А у суботу
Єй прасувала.

А у суботу єй прасувала,
Би на неділю
Милого вбрала.

В неділю рано, як сонце сходит,
Юж мій миленький
Під пірком ходит.

Під пірком ходит під ципрусовим,
Під капелюшком,
Під калиновим.

Кеби я знала, котра му дала,
Зараз би я му
Вершок зламала.

Вершок зламала, в пецу спалила,
Най мі не любит
Мого фраїра.

Ани мойого, ани чужого,
Нехай же має
Кажда свойого!