При яречку мила стояла
При яречку мила стояла, стояла, стояла
І в чистім яречку рученьки вмивала, вмивала.
Ой рученьки мої біленьки, біленьки, біленьки,
Кому ж ви будете миленьки, миленьки, милєньки?
Заваруй мя, боже, од злого, од злого, од злого,
Од води великой, од мужа бридкого, бридкого.
Од води великой, бо би-м ся втопила, втопила,
Од мужа бридкого, бо би-м ся ганьбила, ганьбила.
Од води великой варувац, варувац ся буду,
За бридкого піду, а гардих любувати буду.
І в чистім яречку рученьки вмивала, вмивала.
Ой рученьки мої біленьки, біленьки, біленьки,
Кому ж ви будете миленьки, миленьки, милєньки?
Заваруй мя, боже, од злого, од злого, од злого,
Од води великой, од мужа бридкого, бридкого.
Од води великой, бо би-м ся втопила, втопила,
Од мужа бридкого, бо би-м ся ганьбила, ганьбила.
Од води великой варувац, варувац ся буду,
За бридкого піду, а гардих любувати буду.
Джерело:
Українські народні пісні з Лемківщини / Упорядник Орест Гижа. – Київ: Музична Україна, 1972. – 404 с.Рекламне оголошення