Там під лісом, там під лугом,
Там мій милий оре плугом.

Оре, оре, а я плачу,
Свої літа марно трачу.

Промарніла, протратила,
Нема того, що-м любила,

Нема, нема, та й не буде,
Відмовили злиї люде.

Відмовили, відгварили,
Щоби ми ся не любили.

Жеби то так господ-бог дав,
Жеби я си іншую взяв.

Взяв би-м собі гарну любку,–
Любив би-м єй як голубку.

Посадив би-м коло себе,
Любив би-м єй, як сам себе.

Поставив би-м у віконце,
Дивив би-м ся, як на сонце.

Била хтовди біла днина,
Била твоя вся родина.