Юж сонечко зашло
Юж сонечко зашло за високу гору,
Засвітив місячок до нашого двору.
Засвіт мі, місячку, на узку дражечку,
Піду одвидіти свою фраїречку.
Бо она так думат, же єй не любую,
А я на м’ясниці взяти єй рихтую.
Вершком, мила, вершком, а я піду крайом,
Там ми ся зийдеме під зеленим гайом.
Засвітив місячок до нашого двору.
Засвіт мі, місячку, на узку дражечку,
Піду одвидіти свою фраїречку.
Бо она так думат, же єй не любую,
А я на м’ясниці взяти єй рихтую.
Вершком, мила, вершком, а я піду крайом,
Там ми ся зийдеме під зеленим гайом.
Примітки:
Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.Джерело:
Українські народні пісні з Лемківщини / Упорядник Орест Гижа. – Київ: Музична Україна, 1972. – 404 с.Рекламне оголошення