І гарненька я, і вродлива я,
І весела, головонька моя,
Трафився Василь, наче той мотиль
І хороший, і вродливий
І хитрий вражий син.

Так кріпко любив, до серця тулив
Обіцяв ся женити, а потім лишив,
Тепер я одна, смутна, як зима:
Є сміх людський, є дитина, а мужа нема,
Василя нема, взяла го біда.

А я жию з дитином, з маленьким сином,
Так собі жию, часом співаю,
Бо весела і вродлива
Але бідна, дуже бідна
Головонька моя.