Недалеко озера росте сосна зелена,
А на тій сосні, зеленій сосні,
Три пташкове співали.

Не били то пташкове, а три кавалірове,
Розмавляли собі о єдній дівчині,
Котрому ся дістане.

Оден мовит то моя, другий каже, як Бог да,
Третий питає: "Серденько моє,
Чого ти так смутноє?"

"Якже не мам смутна буті, за старого кажут іті.
Ой, старий, старий не тобі пара,
Я молода дівчина.

Шукай сі вдовіцю, прекрасну молодіцю,
То будеш жити, вік доживати
Й Бога прославляти."