Пропала надія

Пропала надія – здрадилося сердце,
Заплакали очы мои
Любил я дівчыну и то ся минуло,
Тяженько на сердци моим.

Жебы она знала мою любов щыру,
Вірно бы любила мене
Любила бы мене, як мати дітину,
И сердце бы дала своє.

Любила бы она, любила бы мене,
Коли-ж не пущают до ней,
Бо она богата, а я сиротина,
Не хотят мні дати єй.

Ой пойду я пойду, ищы раз спытати,
Ци вернут дівчыну мою
Кобы лем узріти, як птичку в повітрю,
Дівчыну голубку мою.

Вернися дівчыно, вернися голубко,
Най сердце не болит мене,
В любви пожыєме, горе пребудеме,
Дівчыно-голубко моя.

Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
Джерело:
Лемковскы народны співанкы. – Клівленд: Типографія Лемко-Союза, 1935. – 64 с.

Рекламне оголошення