Набыта біда

Біду-м собі купила,
Та й за свои грошы,
Кажут біду любити,
Біда не хороший.

И кривый и сліпый,
Ищы и горбатый,
Як ся зачне трепотати,
Треба з хыжы втікати.

За што ты мня мужу бьеш,
За якы учынкы?
Ци-ж я тобі не напряла,
През рок два пряденка?

Не сама я пряла,
Пряли помочницы,
То за муку, то за соль,
То за паленицы.

А ци-ж я сой не газдыня,
Ци-м не господыня?
Три дни-м хыжу не мела,
Смітя по коліна.

Хоц єй буду мести,
Не буду смітя нести,
Куп ты мужу возочок,
Будем смітя везти.

Куп ты мужу возочок,
И сиву кобылу,
Вывеземе фуру смітя,
На попову ниву!

Бо попова нива,
Сім літ не родила,
Як вывезли фуру смітя,
Пшениця зродила.

Ани я, ани ты,
Не маме мы роботы,
Купме собі возочок,
Будем возити пісочок.

По саді-м ходила,
Цибулю-м садила,
Цибуль, цибуль, цибулю,
Я ся к тобі притулю.
Джерело:
Лемковскы народны співанкы. – Клівленд: Типографія Лемко-Союза, 1935. – 64 с.

Рекламне оголошення