А там долов под явором

А там долов под явором,
Оре дівча єдным волом.
И борозды не зорала,
Як ей мати закликала.

Ганцьо, Ганцьо, под-же домов,
Отдам я тя, не знам кому.
Отдам я тя гультайови,
Великому збуйникови.

В вечер пойде, рано прийде,
Все кровавый мечь принесе.
Уж ся Ганці наприкрило,
Болит сердце, бо не мило.

Кровавый мечь утерати,
З разбойником в домі жыти.
Стоял он раз за хыжою,
Та й подслухал жены співу.

Заспівай ты, як співала,
Коли-с сына колысала.
А я йому не співала,
Лем кухаркы наганяла.

Бо телятам нич не дали,
Круту руту позгрызали.
Крута рута красно стоит,
Гоже древко, аж ся двоит.

А взял он ей за рученьку,
Выпровадил за хыженьку.
За хыженьку в заградоньку,
И там стял єй головоньку.

А голова отлетіла,
Аж до сына полетіла.
Єдно личко цілувала,
А друге му покусала.

На ж ти сынку на памятку,
Як ти отец убил матерку.

Примітки:
Перші два рядки кожного куплету повторюються двічі.
Джерело:
Лемковскы народны співанкы. – Клівленд: Типографія Лемко-Союза, 1935. – 64 с.

Рекламне оголошення