Якби Ти знала, як мені банно,
Як мені тужно за Тобою,
Як ллються сльози, кохана Ганно,
Як думи водять головою...

Може б приплила,
Плачі втулила,
Сльози утерла,
Смуток убила...

Якби Ти знала, як гірко жити
Самотно в краю між чужими,
І вірно-щиро те любити,
Що лишив дома між своїми...

Ти б дорожила,
В серці тулила
Кождіську хвильку,
Що ми прожили...