Моїй другині
Буря шалена, вітер скажений
Женуть снігом;
А я проклятий, всіми забутий
Йду їх слідом!
Поля покриті снігом і ледом
Навкруг;
Лиш місяць й зорі по небі ходять,
А я їх друг!
Що за бродяга прийшов до гаю
В ночі?
Й привів собою смуток, трівогу
Й плачі!..
Прийшов, бушує всюди, довкола
В гаю;
За чим шукає, за ким так плаче
З жалю?
Немов люнатик. Став під тополю
І наріка’...
– О, щоб ти знала, люба дівчино,
Це я!..
А буря свище, дальше гуляє
В гаю;
Прощайте квіти, пахучі, любі
В маю!..
Женуть снігом;
А я проклятий, всіми забутий
Йду їх слідом!
Поля покриті снігом і ледом
Навкруг;
Лиш місяць й зорі по небі ходять,
А я їх друг!
Що за бродяга прийшов до гаю
В ночі?
Й привів собою смуток, трівогу
Й плачі!..
Прийшов, бушує всюди, довкола
В гаю;
За чим шукає, за ким так плаче
З жалю?
Немов люнатик. Став під тополю
І наріка’...
– О, щоб ти знала, люба дівчино,
Це я!..
А буря свище, дальше гуляє
В гаю;
Прощайте квіти, пахучі, любі
В маю!..
Примітки:
Нью Йорк, 6 марта 1915.Джерело:
Пісні щирої любови / Упорядник Марко Скритий. – Нью Йорк: Січовий базар, 1920. – 88 с.Рекламне оголошення