Чи чуєш, як уста говорять,
Рука рисує, чорнило пише?
Це сум і біль ті вірші творять,
Важку бо думу серце колише.

Сплакані очи, мов зорі в небі,
Світять ще хвильку і позгасають...
Та я жию ще й мрії про тебе
В голові шумом літають...

Я все про Тебе, про Твою вдачу
Співаю пісню тиху й тужну;
У сні сміюся, а у день плачу,
Та кляну долю нашу святу...