Я грішник

Сьогодня неділя. Ні, свято велике:
"Радуйся, Діво" – пісня гомонить,
А я вліз під землю і углє копаю,
Бю пікою грішний, аж в крижах тріщить.

Я знаю. О! знаю, що гріх це великий,
Що ти не простиш м’ні цього і повік,
Проклянеш, забудеш... забудеш про мене.
Бо грішник я, грішник! Я не чоловік.

Але я невинний. Я ще хочу жити...
Пійшов заробити на насущний хліб,
За котрим під землю судилось м’ні лізти,
Котрий не одному готовить там гріб...

Примітки:
Нентикок, 22 грудня 1915.
Джерело:
Пісні щирої любови / Упорядник Марко Скритий. – Нью Йорк: Січовий базар, 1920. – 88 с.

Рекламне оголошення