Поклін Тобі, моя розкішна квітко.
Поклін Тобі я шлю з чужини,
Бо чар кохання я пю ще кріпко,
Ще пю, впиваюсь видом калини.

Хоч мені тужно, хоч в очах хмарно,
Хоч давні мрії линуть з тугою –
Тебе люблю ще... Хай буде марно –
Я таки жити хочу з Тобою...

Таки бажаю з Тобою бути
В одній хатині, хоч би й чужій;
Разом з Тобою хочу заснути
І в домовині одній...

Прийми ж поклін цей, бо це від мене,
Заховай в серці на дні;
Може в чужині лекше стане,
Не буде тяжко мені...