Лист до мужа в Америці

Любий мужу!
Минуло місяців вже десять,
Від тебе вісточки не маю,
Маленкі діти хлібця просять,
Бо з голоду бідні вмирають.
В селі холєра, нужда, холод,
В людий щезає жива віра...
Їдять нас вуши. Спрага й голод
Так допекли нам, що не міра!

Через три роки зазнали горя,
Через три роки ми терпіли.
По селах були сліз повні моря;
Одні вмирали, другі мліли.
Через три роки голодували,
Не було збіжа, не було жнив,
Та ще до того ми зазнали,
Таких проклятих, чудних див.

Нич ми не маєм!
Що ми зложили, – всьо забрали.
Тепер ми в нужді умираєм, –
Таких ми тутки днів діждались!..

Примітки:
Нью Йорк, 28 квітня 1915.
Джерело:
Пісні щирої любови / Упорядник Марко Скритий. – Нью Йорк: Січовий базар, 1920. – 88 с.

Рекламне оголошення