Моя весна

Бють филі по морю, гуляють,
Як колись, так нині і вчера –
Це филі любови літ юних,
Це плоди богині Венери.

Весна. Лиш сонце ще сходило,
Лиш травка землицю вкривала...
В сам час той я вийшов із хати,
Бо душа летіла десь, рвалась...

Пійшов я і, ставши в задумі над морем,
Життєм бурливим впиваюсь,
А бурі все близше і близше
Життє те до мене зближають...

Бють филі і дальше гуляють,
Як колись так нині і вчера;
Це життєві филі любови,
Це плоди богині Венери...

Примітки:
Нентикок, 1 січня 1916.
Джерело:
Пісні щирої любови / Упорядник Марко Скритий. – Нью Йорк: Січовий базар, 1920. – 88 с.

Рекламне оголошення