Высока гора, тяжко ю обходити
Высока гора, тяжко ю обходити,
Осідлаю-жъ бо я си вороного коня, буду ю объіздити.
Ой ночка видка, дорога гладка, коникъ ся шпотикае,
Ой відай мене, мой пане брате, дівчина проклинае.
Не бій коня въ головочку, не ме ся шпотикати,
Не роби зрады надъ дівчиною, не ме тя проклинати.
Не бю коня въ головочку, самый ся шпотикае,
Не робю зраду надъ дівчиною, дурно мя проклинае.
Осідлаю-жъ бо я си вороного коня, буду ю объіздити.
Ой ночка видка, дорога гладка, коникъ ся шпотикае,
Ой відай мене, мой пане брате, дівчина проклинае.
Не бій коня въ головочку, не ме ся шпотикати,
Не роби зрады надъ дівчиною, не ме тя проклинати.
Не бю коня въ головочку, самый ся шпотикае,
Не робю зраду надъ дівчиною, дурно мя проклинае.
Джерело:
Буковинскіи русско-народніи пісни / Упорядник Партеній Руснакъ. – Коломия: Печатня М. Білоуса, 1908. – 72 с.Рекламне оголошення