Минувъ рочокъ неділъ восімъ

Минувъ рочокъ неділъ восімъ,
Якъ зацвила трава въ лісі,
Тамъ у лісі керниченька
Коло неи травиченька.

Ой тамъ козакъ коня пасе,
А дівчина воду несе,
Покладь, дівчи, коновочку,
Будемъ мати розмовочку.

Не покладу, бо ся бою,
Бо лихую мати маю,
Бо лихую мати маю,
Буде бити, добре знаю.

Буде бити тебе мати
Знай же еи, шо сказати,
Надлетіли гуси зъ броду,
Сколотили зъ піскомъ воду.

Закимъ вода ся встояла,
Я зъ козакомъ розмовляла,
Ой прійшла я до домочку,
Мене мати въ головочку.

Не бій мати въ головочку,
Скажу тобі всю правдочку,
Надлетіли гуси зъ броду,
Сколотили зъ піскомъ воду.

Закимъ вода ся встояла,
Я съ козакомъ розмовляла,
Теперь тобі признаюся,
Шо зъ козакомъ кохаюся.
Джерело:
Буковинскіи русско-народніи пісни / Упорядник Партеній Руснакъ. – Коломия: Печатня М. Білоуса, 1908. – 72 с.

Рекламне оголошення