Чого-жъ ты, дівчино, по сімъ гаю блудишъ,
Відай ты, дівчино, мого сына любишъ.
Якъ бимъ не любила, сюда бимъ не ходила,
Я за твоимъ синомъ, быстровъ річковъ плыла.

Быстровъ річковъ плыла, та й студену воду,
Не такъ твоимъ синомъ, якъ за его родомъ.
На тобі, дівчино, коня вороного,
Отчепися, дівчино, сына мого.

На коня не сяду, конемъ не поіду,
Я твого сына любю, та й за него пойду.
Ой тамъ, на долині, Василь сіно коситъ,
А я ему дівчина, дитину приноситъ.

На-жъ тобі, Василю, на тоту дитину,
Бо якъ не озмешъ, на покосъ ти кину.
На-жъ тобі, дівчино, ґелетчину сыра,
Та годуй, дівчино, цісареви сына.

На тобі, дівчино, семеро хліба,
Та кажи, дівчино, на старого діда.
На тобі, дівчино, семеро овець,
Не кажи, дівчино, шо я му отецъ.