Зойшли, зойшли два місяці, въ ночи изъ позна,
Гей вандровали два товариши до дівчины зъ позна.

Гей полемъ ишли, поле перейшли, та й собі говорили
Та якъ бы мы, хлопці братя, дівчину подмовили.

Ой селомъ ишли, село перейшли, дівчину неподмовляли,
За село выйшли, за село выйшли, сталися виміряли.

Поповичъ каже, поповичъ каже, дівчина моя буде,
Вдовинъ сынъ каже, вдовинъ сынь каже, хиба мене не буде.

Поповичъ каже, поповичъ каже, до поедынку стану,
Вдовинъ сынъ каже, вдовинъ сынъ каже, я на тото пристану.

Поповичъ пойшовъ, поповичъ пойшовъ, на высоку гору,
Вдовинъ сынъ пойшовъ, вдовинъ сынъ пойшовъ, въ глібоку долину.

Поповичъ стріливъ, поповичъ стріливъ, долину перестріливъ,
Вдовинъ сынъ стріливъ, вдовинъ сынъ стріливъ, въ саме сердце вціливъ.

Потекла кровця изъ поповича зъ горы на долину,
Отъ се тобі мой поповичу за хорошу дівчину.