Ой не спится, не дрімится, ні сонъ мя ся не бере,
Ой пойшов бымъ до дівчины, самъ не знаю где жіе.

Ой маю-жъ я товариша, та й онъ мене поведе,
Мой товаришъ еще красшій, та й дівчину отбере.

Ой прійшовъ я до дівчины, та й погляну по куткахъ,
А дівчина вже заснула, въ товариша на рукахъ.

Ой на-жъ тобі, товаришу, червоного на руку,
Та й не роби, товаришу, межъ нами розлуку.

Ти казала, дівчиночко, шо я тебе не кохавъ,
Я до тебе чтири роки чорну стежку отоптавъ.

Топчи, топчи, жвавый хлопче, еще ширшу прополю
Та й я твою дорожечку виноградомъ засаджу.

Копавъ-же я керниченьку, та копавъ-же я и дві,
Кохавь-же я дівчиночку, та й людемъ, а не собі.

Якъ изъ моей керниченьки люди вірни воду пютъ,
Якъ вже мою дівчиночку та й до слюбу вже ведутъ.

Одень веде за рученьку, а другій за рукавъ,
Третій стоитъ, сердце кроитъ, шо кохавъ ю, а не взявъ.