Зеленой ґарьоть, на время цвитьоть,
Какъ да бідный салдать, я въ ґаражь идьоть,

Какъ да бідный салдатъ, я въ ґаражъ вдьоть,
Сіномъ лошадь кормитъ, а самъ водку пьоть.

Сіномъ лошадь кормитъ, а самъ водку пьотъ,
Какъ пойдетъ на войну, та й ташъ онь умріотъ.

Служилъ я у Государя, двадцять и пять летъ,
Получилъ я собі, хорошій більотъ.

Ой есть въ поли пуща, деревянный крестъ,
Ой тамъ лежоть салдатъ, верхъ него крестъ.

Какъ да бідный салдать, подъ крестомъ лежоть,
Его ясна шабля, на кресті висьоть.

Его ясна шабля, на кресті висьоть,
А солдату земля, грузді додадьотъ.