Черезъ дорожечку, тамъ кума моя

Черезъ дорожечку, тамъ кума моя
Черезъ тоту куму житя не маю.

Ой, я не спавъ, та не буду спати,
Давай мені мила кумко що повечеряти.

Ой ты не спавъ, та не будешъ спати,
Не дамъ ти, миленькій, ніцъ вечеряти.

Плыли гусоньки на воду броду,
Гей-же я за ними, ажъ до свого роду.

Плыли гусоньки бистровъ водою,
Гей-же я за ними, ажъ до милой.

Черезъ річку плывимъ, та й неумивався
Та я своей милой не сподобався.

Вернуся до річки, та й умиюся,
Може своей милой сподобаюся.

Вернися, миленькій, та й не вмивайся,
Ты вже мені милий, та й сподобався.

Есть въ мене керничка, надъ перелазомъ,
Вмыемъ ся миленькій, обое разомъ.

Есть въ мене рушничокъ, шей съ торочками,
Утремъ ся, миленькій, білыми ручками.

Шовкова фусточка, шовкомъ зашита,
Таки-жъ тебе любю, хочъ буду я бита.

Хочъ буду я бита, а знаю за кого,
За щирого сердця, свого миленького.
Джерело:
Буковинскіи русско-народніи пісни / Упорядник Партеній Руснакъ. – Коломия: Печатня М. Білоуса, 1908. – 72 с.

Рекламне оголошення