Коли мене, любко, любиш, не кажи нікому
Коли мене, любко, любиш, не кажи нікому,
Бо то люде порозносять, як вітер солому.
Бо то люде порозносять, як вітер солому.
Джерело:
Галицькі украінськi народні пiсні. – Коломия: Галицька накладня Якова Оренштайна, 1900. – 140 с.Рекламне оголошення