Повій, вітре, вітресеньку,
Там, де тужить мила,
Нехай несуть там пісеньку
Твої легкі крила.

Повій, вітре, в їй городець,
Де вінці сплітає:
Неси вісти, що молодець
Щиро ю кохає.

Ой поглядь ю, вітресеньку,
По їй личку білім,
Нехай знає їй серденько,
Що я її милим.

Най не плаче, най не тужить,
Вже час ся зближає;
Прийде милий приголубить
І з нев ся звінчає.