Нісся місяць ясним небом,
Там, де зоря ясна;
Летів хлопець чистим полем,
Де дівчина красна.

Часом місяць і зійшовся
З тьмавою хмарою,
Нераз хлопець поборовся
З журною гадкою:

– Журна гадко, печалива,
Що ти мене гониш?
Що ти ми житє згірчиваєш,
В серце тугу рониш?

Уступися, лиха нене,
З вітром в ліси, гори,
Най по тобі чутка згине
Як сліди на морі.

Най радощи мому серцю,
Най надія грає:
Най ми доля веселенька
Птичкою сьпіває!