Ой відси гора, відси другая
Ой відси гора, відси другая,
Межи тими гороньками ясная зоря.
Я собі гадав, що зоря зійшла,
А то моя дівчинонька по воду вийшла.
А я за нею, як за зорею,
Сивим, сивим кониченьком понад водою.
"Дівчино моя, напій ми коня!" –
"Не напою, моє серце, бо-м ще не твоя.
Як буду твоя, напою ти й два,
"З студеної керниченьки, з нового ведра."
Межи тими гороньками ясная зоря.
Я собі гадав, що зоря зійшла,
А то моя дівчинонька по воду вийшла.
А я за нею, як за зорею,
Сивим, сивим кониченьком понад водою.
"Дівчино моя, напій ми коня!" –
"Не напою, моє серце, бо-м ще не твоя.
Як буду твоя, напою ти й два,
"З студеної керниченьки, з нового ведра."
Джерело:
Галицькі украінськi народні пiсні. – Коломия: Галицька накладня Якова Оренштайна, 1900. – 140 с.Рекламне оголошення