Гуляймо си, браття милі, гуляймо, гуляймо,
Завтра рано із досвіта до праці вставаймо!
Неділеньку божу, божу треба освятити,
Як не будем танцювати, не схочем робити.
А мій тато старесенький, як голуб сивенький,
Казав мені: гуляй, сину, поки-с молоденький!
Ей гуляймо, хлопці-браття, гуляймо, гуляймо.
З свого села за границю дівчини не даймо!
Ой скрипочки красно грають, а цимбали бам, бам,
Ходи, ходи, мій миленький, я тобі щось дам, дам!
Зажурився цимбалістий, що нема що їсти,
А він сів си коло лави, добає цимбали!
А скрипочки з ялиночки, цимбалоньки з бука,
Як заграє, на серденьку тяженька розпука!
Ой бо тота сопілочка жалібненько грає,
Хто любові не зазнає, той жалю не має!
Сопівочка яворова, то-с ся поколола,
Ой то-с не раз вигравала коло оборога!
Ой піду я у лісочок, заграю в листочок,
Буде милий пізнавати, чий то голосочок.
Вмерли тато, вмерли мама, лишили маєток –
Лишили ми стару кітку і двоє котєток.
Та най би тут скрипки грали, а цимбали били,
То би моє сумне серце не розвеселили!