Журила сі мамка мною, як рибка водою,
Щоби мене не втопила за лихою долев.

– Ой піди ж ти, лиха доле, та в вир утопися,
А за мною, молодою, та не волочися.

– Ой піду я, дівчинонько, та в вир утоплюся,
Як ти вийдеш води брати, я тебе вхоплюся.

Як ти вийдеш води брати з двома коновками,
А я в тебе ухоплюся обома руками!