Житомир

Хтось загримав мені в двері, то вітер з Джима пустелі.
Чорний джеф, кривава Мері – допінгують у легені...
Почуття, як біля каси, до циган, а чи в Пампаси,
Куди їхать, куди бігти, розпаплюжив, свій батіг ти..
В коліжанок довгі ноги, в їхніх хлопців – довгі роги.
А у мене фіг в кишені, брате, чом ми не Мішелі?
А ще кращі люди-юди, в них би розуму набути.
Носа маю, вдачу маю, прикро талан не вітає...

Приспів:
Мій дідусь здоровий глузд мав, на совітів всяко-різно гнав,
У Татарії Великій казав: "Що бу завтра – тіко дурень мо знав!"

Шеретують, то полова, у Рутенії, то змова,
Також метушня-нудота, верещання ідіота.
Добре зілля, в формах "Філі", "шеррі, вайн" на скатертині.
От вже тут і запопсився, якщо вчасно забурився!
У мажорному прикиді, більш химерного не видів,
Але весь такий в каблучках, любов-мара – хитра сучка!
Бі-бі-сі приносить хвилі, гей! почуємось в ефірі.
Заспіваєм героїн-рол, засвітило їм життя фол!

Приспів:
Ще дідусь, доречним вважав, з Києва б столицю забрав.
У Житомир всі б ринджиглі зніс, а комуняк на гілляки – в ліс!

На канапах, в добрих пабах, для нової шляхти лабух,
Попові пісеньки грає, і хутро за це башляє!
Видно паненят з малого, ще як були гидота вбога,
Щось таке терпке прибило, що й досі не попустило...
Хтось загримав мені в двері, то вітер з Джима пустелі.
Чорний джеф, кривава Мері – допінгують у легені...


Рекламне оголошення