Апокаліпсис Артима

Я другий день не сплю:
Гомілки крутить біль,
Замало морфію,
Аби він поміг мені.

А в голові гудить Артим –
Божок, шо три години з ним,
І, мов кривавиця бридка,
Гарпунить м’ясо з кістяка.


Рекламне оголошення