Щороку – і весна, і осінь

Була б з тобою любий день при дні,
Голубила б твої солодкі сни,
Але моє весілля навесні,
Твоє весілля пізно восени.

Ми стоїмо на різних берегах:
Твій – у вогні, а мій – в ярих квітах.
Як дні, по хвилі хвиля пробіга,
А поміж нами вічний острів літа.

Приспів:
Бо щороку, милий, – то весна, то осінь,
Їх чомусь так важко обійти.
Тож давай у літа зустрічі попросим,
Хай нас повінчає серпнем золотим.

Ти з осені підеш навстріч мені,
А я навстріч тобі піду з весни.
Дарма моє весілля навесні,
Дарма твоє весілля восени.

Понад високі крони яворів,
Мов два перстені у вечірню воду
Покотяться на землю дві зорі
По золотому схилі небозводу.

Приспів


Рекламне оголошення