Мій друже, мій вечірній,
Ти вже сивий,
І все ще сам.
Ні звір, ані той Бог
І час уже
Збиратися на жнива,
А ти отак
Нічого й не посіяв. (4)

Ти знаєш зірку на ім’я Марія?
Вона горить, як рана, в небесах.
Вона – твоя любов,
Але ти – сам,
І не спроможний розпростерти крила
В самотніх снах. (2)

Взяла тебе рання рана-любов,
Всього взяла за живе. (2 рядки – 2)

Не за живе – вона стримана й осяянна
А зірка пливе, зірка пливе...
І ви не вдвох. (2)

Мій друже, мій вечірній,
Ти вже сивий,
І все ще сам
Ні звір, ані той Бог
І час уже
Збиратися на жнива,
А ти отак
Нічого й не посіяв. (2)

Взяла тебе рання рана-любов,
Всього взяла за живе. (2 рядки – 3)

Взяла тебе (3)
Рання рана-любов.
Взяла тебе рання рана-любов,
Всього взяла за живе.
Не за живе!