Ім’я*:
Повідомлення*:
Прохання розмістити матеріали творчості, опублікувати оголошення чи знайти текст пісні, а також пропозиції співпраці чи обміну посиланнями просимо надсилати на нашу електронну пошту. Повідомлення, які відносяться до вище згаданих категорій, можуть бути видалені з Гостьової на розгляд адміністрації.
N.B. Якщо Ви не отримаєте відповіді на Ваш лист протягом 2-3 днів, рекомендуємо надіслати його повторно. Можливо він був помилково прийнятий за спам і видалений.
27 березня 2019 р.
11:25
ОЙ ГОВЕРЛО, ЧОРНОГОРА

Ой Говерло, Чорногора,
У снігах вершино,
В верхах сяє зоря ясна –
Душа України!
Глянеш, й буцімто рукою
Зможеш враз дістати.
А як підеш вгору й вгору –
Два дні йдеш від хати.

Приспів:
Ой Говерло, Верше любий,
Душа України!
Гімн співають всі Карпати
На твоїй вершині!
Хто здолає шлях високий,
Віру в Бога має,
Україну все життя він
Свято захищає!

Без музики на сопілці
Геть, кепськая справа,
Хто не грає – не гуцул він –
Йде вліво, чи вправо.

Не дасть згоди на весілля
Й чорнява дівчина,
А троїстії музики,
Мов струмки в долинах.

Приспів.

ДИЛІЖАНС ЛЮБОВІ
/Заспівайте дівчині романс, що втомилась
бути не прекрасною… Ліна Костенко/

Заспівайте дівчині романс,
Що втомилась бути не прекрасною.
Хай Господь любові диліжанс
Подарує з зіроньками ясними.
Заспівайте дівчині романс –
Серце підкаже, якщо не вмієте.
Слова й мелодія (ваш нюанс)
Розкажуть, як без неї сумуєте.

Приспів:
Диліжанс любові – удача долі,
Летить зірками до кожного з нас.
Диліжанс любові в життєвім полі
Дарує радість й кохання час,
Дарує радість й кохання час!

Заспівайте дівчині романс,
Хай душа її розквітне в любові.
Грози весняної контрабас
Обіймам ніжним заграє в діброві.
Заспівайте дівчині романс –
Вона так мріяла буть щасливою!
Молю вас, подаруйте їй шанс
І ваша доля стане вродливою!

Приспів.

Заспівайте любій ви романс,
Як соловей щовечора калині.
Зазвучить йому хай в дисонанс,
Зате медовим буде для дівчини.
Заспівайте дівчині романс,
Що не може бути не прекрасною!
Тож й Господь любові диліжанс
Подарує з зіроньками ясними.

Приспів.

козаком!
РАДІСТЬ СВІТАННЯ

Як давно те все було,
Коли вперше цілувались.
Білим снігом скрізь цвіло
Й зорі нами милувались.
Чому так життя біжить? –
Вкриті коси сивиною.
Яке щастя! – розлучить
Нас не зміг і дощ з грозою.

Приспів:
Ой літа, наші літа,
Білосніжнеє кохання!
Хай дарує всім життя I
Радість літнього світання! I двічі

Як давно те все було! –
Не одна весна минула.
Знов у небі загуло…
Юність зіркою майнула.
В серцях гріє нас любов,
Ми тримаємось за руки.
Молоді й красиві знов
Йдем у росянії луки.

Приспів.
УКРАЇНСЬКІЇ МАДОННИ

Українськії Мадонни,
Матусі рідненькі!
За життя вам вдячні дочки
Й сини-козаченьки.
Літа летять за роками,
Уквітчують коси,
Раді знову вас вітати
В світанкових росах.

Не зна серденьки спочину,
Нема супокою,
Зітха бідні – час минає –
Вкраша сивиною…
Обіймаєте онуків,
Цілуєте вроду –
Українському Козацтву
Не знать переводу!

Вдячні Богу ви за долю,
За красиві очі,
За козацьку кров у жилах
І безсонні ночі.
Пісні знову вам співаєм
Наші золотенькі,
Українськії Мадонни,
Матусі рідненькі!
12 лютого 2019 р.
01:25
Небо на двох

Небо на двох , сонце одне...
Скажи мені ,що любиш мене.
Я буду вітром, а Ти будеш морем
і ми з тобою завжди будемо двоє...

Мені потрібне твоє плече,
Скажи мені, що любиш мене
І навіть якщо весь світ проти тебе,
Я буду з тобою бо ти - моє небо.

приспів.
Скажи мені, що любиш мене
Скажи, що ця любов не мине
Скажи мені, що любиш мене
Скажи що любиш понад усе

День і ніч , тепер нас двоє,
мов не роздільні ми з тобою.
Як від землі і до зірок -
зроби мені на зустріч крок.

приспів 2р.

Небо на двох , сонце одне
Скажи мені ,що любиш мене...

made by Stepan Vovkun
08 лютого 2019 р.
14:31
"Лети, лети пташечко до рідного краю,
Неси, неси чарівничко пісню зелен гаю.
Палай, палай зіронько звечора до ранку,
Співай, співай сопілонько сонячну веснянку"
https://www.youtube.com/watch?v=YvucxnNXCh0
08 лютого 2019 р.
14:29
https://www.youtube.com/watch?v=YvucxnNXCh0
19 січня 2019 р.
12:49
Замерзаю

Вже січень за вікном закінчує свій шлях.
Й морозний сніг окутав сплячу землю.
Та сонце і весна в моїх думках
І я думки від тіла- відокремлю...

Я полечу крізь гори і ліси,
Порину в даль, знайду собі відраду.
Знайду місця- незнаної краси.
Залишу дім, я скою дику зраду.

У нашім домі холодно і зле.
Повітря зле у нас й холодні люди.
Стає повільно сіре все й гниле.
Нічого доброго тут більше вже не буде...

І раптом десь далеко в чужині.
Працюючи чи живучи в неволі...
Мій рідний дім насниться знов мені...
Там крізь вікно спадає сніг поволі...

І я заплачу щиро, мов дитя.
Так, як до цього я ще не ридав.
Бо зрозумію- в нас одне життя.
А я за коржик матір взяв й продав...

Я замерзаю десь на чужині.
Хоча тут завжди тепло в них надворі.
Щоночі січень сниться тут мені.
І Українські неповторні зорі...
19 січня 2019 р.
11:31
Метелик

Тебе зустрів в одному із життів...
Так полюбив, що заздрили боги...
З тобою бути вічно я хотів...
Не знати ані горя, ні туги...

Та божа заздрість- це не сміх.
Нас роз’єднали, не пройшло і миті.
І почалася подорож крізь гріх.
У пошуках єдинної на світі.


Усе що було- я продав...
Не пощадив я навіть душу.
І вже тоді- я точно знав.
Знайти тебе- це все, що мушу.

Я душу обміняв на дні й години
Безсмертний став, для пошуків тебе.
За ці століття не було й хвилини,
Щоб я, хоч пожалів себе.

Ішли роки. За ними дні і ночі
І я ішов по світу мимоволі.
І раптом бачу я-твої зелені очі.
Переродилась ти- ми втерли носа долі!

І от ми вдвох... Як і колись...
Ми знов занурились в життя.
Але боги всерйоз за нас взялись .
Ти знову зникла в небуття...

Моє безсмертя- то проклятий дар.
Знаходити тебе, мов мимоволі.
Втрачати знову- то тягар...
Що ж доброго в такої долі?

І безліч раз знаходив і втрачав.
І кожен раз був як останній.
Побачу ще... Я ніби знав...
Скажу- люблю, своїй коханій.

І от сежу серед трави.
І ти зі мною- на долоні.
Метелик ти... Як не крути-
Ми досі в Божому полоні...

Я стратив все. Є плоть і кров...
В богів я тіло обміняв на крила...
Ми далі вдвох підем, моя любов...
Я хочу, щоб зі мною ти летіла...
Ой не світи, місяченьку
13 січня 2019 р.
05:02
Ой не світи, місяченьку,
Не світи нікому,
Тільки світи миленькому,
Як іде додому.

Світи йому як йде гайєм
Та й розганяй хмари,
А як же він іншу має,
То й зайди за хмари.

Світив, світив місяченько,
Та й зайшов за хмари.
Зрадив мене мій миленький –
То ж зазнає кари!

А я, бідна, гірко плачу,
Засмучена тому,
Що навіки віру втрачу,
Покохати знову.
Ой не світи, місяченьку
13 січня 2019 р.
01:59
Ой не світи, місяченьку,
Не світи нікому,
Тільки світи миленькому,
Як іде додому.

Світи йому як йде гайєм
Та й розганяй хмари,
А як же він іншу має,
То й зайди за хмари.

Світив, світив місяченько,
Та й зайшов за хмари.
Зрадив мене мій миленький –
То ж зазнає кари!

А я, бідна, гірко плачу,
Засмутилась тому,
Що навіки віру втрачу,
Покохати знову.
Олександр
12 січня 2019 р.
01:16
А куди дівся великий розділ Скрябіна? Чому його видалили??? Надіюсь на відповідь.
20 грудня 2018 р.
19:39
Шкода, що знайшовши текст пісні свого улюбленого автора, я побачив у ньому помилки - видно, що текст записувався на слух.


Рекламне оголошення