Прохання розмістити матеріали творчості, опублікувати оголошення чи знайти текст пісні, а також пропозиції співпраці чи обміну посиланнями просимо надсилати на нашу електронну пошту. Повідомлення, які відносяться до вище згаданих категорій, можуть бути видалені з Гостьової на розгляд адміністрації.
N.B. Якщо Ви не отримаєте відповіді на Ваш лист протягом 2-3 днів, рекомендуємо надіслати його повторно. Можливо він був помилково прийнятий за спам і видалений.
N.B. Якщо Ви не отримаєте відповіді на Ваш лист протягом 2-3 днів, рекомендуємо надіслати його повторно. Можливо він був помилково прийнятий за спам і видалений.
31 жовтня 2025 р.
21:54
21:54
КОМПОЗИТОР
Хтось розсунув лаштунки і сцена на мить ожила,
ожили візерунки музичного вступу.
Наче юності цвітом вона розцвіла,
наче спогад про літо у двері постукав.
Я живою пташиною пісню пускаю у світ,
хай летить і бентежить незаймані душі.
Хай щасливий і довгий їй доля наврочить політ,
щоб добром наповнялися очі байдужі.
Я тобі, моя пісне, здається з дитинства служив,
кожну ноту голубив, лілеяв і пестив.
Я виходжу на сцену і Боже мені поможи
свою душу до кожного серця донести!
Хтось розсунув лаштунки і сцена на мить ожила,
ожили візерунки музичного вступу.
Наче юності цвітом вона розцвіла,
наче спогад про літо у двері постукав.
Я живою пташиною пісню пускаю у світ,
хай летить і бентежить незаймані душі.
Хай щасливий і довгий їй доля наврочить політ,
щоб добром наповнялися очі байдужі.
Я тобі, моя пісне, здається з дитинства служив,
кожну ноту голубив, лілеяв і пестив.
Я виходжу на сцену і Боже мені поможи
свою душу до кожного серця донести!
30 жовтня 2025 р.
18:42
18:42
УЧИТЕЛЬ.
Я знову тут -- під обстрілом очей,
стіл, крісло, дошка, крейди біла грудка...
Спинити час, що так злітає прудко
нікому не вдалося ще.
У цих очах мовчазне запитання --
який ти світе, що ти нам несеш?
Вони вже не дитячі, але все ж...
Життя для них ще на світанні!
У крейди на кінці освітню сутність
посіємо на дошки рівне поле,
щоб заплідлилося школярство смаглочоле
насінням перемог майбутніх.
Ще буде все -- поразок гіркота,
лукавих друзів метушня зрадлива,
і свято щире, як весняна злива,
уквітчане словами привітань!
Ще у дорослість продзвенить дзвінок,
життя відкриє день уроком новим.
"Домашнє завдання! Хто не готовий?"
Важлива річ -- цей перший крок!
Я знову тут -- під обстрілом очей,
стіл, крісло, дошка, крейди біла грудка...
Спинити час, що так злітає прудко
нікому не вдалося ще.
У цих очах мовчазне запитання --
який ти світе, що ти нам несеш?
Вони вже не дитячі, але все ж...
Життя для них ще на світанні!
У крейди на кінці освітню сутність
посіємо на дошки рівне поле,
щоб заплідлилося школярство смаглочоле
насінням перемог майбутніх.
Ще буде все -- поразок гіркота,
лукавих друзів метушня зрадлива,
і свято щире, як весняна злива,
уквітчане словами привітань!
Ще у дорослість продзвенить дзвінок,
життя відкриє день уроком новим.
"Домашнє завдання! Хто не готовий?"
Важлива річ -- цей перший крок!
30 жовтня 2025 р.
17:46
17:46
ВІЙНА
Війна біля смерті - як сестри,
по жіночому ніби звучить.
Та пройти бойові кілометри
чоловікові доля велить.
Заручила свинцева обручка
і землею прикрила навік.
Куля ворога вдарила влучно
перервавши орлиний політ.
ПРИСПІВ:
А ти згадуй, згадуй, згадуй
поіменно загиблих солдат,
бо ми лиш міцнішим стали
перед пам’ятю наших втрат!
А ти міг би, міг би, міг би
полягти замість нього в бою...
Як би він не пішов захистити тебе,
врятувавши весну твою!
Де пулею серце пробито --
те місце накрила медаль...
І плач материнський над світом
посіє і біль, і печаль.
Сусідка брудна і зрадлива
змією вповзла на поріг.
І впали, як колос на ниві
найкращі сини у борні!
ПРИСПІВ.
І який же придумав нелюд:
"жорстокість", "смерть" і "війна",
що ввівались в нашу оселю,
хто жіночі Їм дав імена.
Та молиться мати до Бога,
щоб він слово її почув,
і вимучена перемога
спинила і смерть і війну!
Війна біля смерті - як сестри,
по жіночому ніби звучить.
Та пройти бойові кілометри
чоловікові доля велить.
Заручила свинцева обручка
і землею прикрила навік.
Куля ворога вдарила влучно
перервавши орлиний політ.
ПРИСПІВ:
А ти згадуй, згадуй, згадуй
поіменно загиблих солдат,
бо ми лиш міцнішим стали
перед пам’ятю наших втрат!
А ти міг би, міг би, міг би
полягти замість нього в бою...
Як би він не пішов захистити тебе,
врятувавши весну твою!
Де пулею серце пробито --
те місце накрила медаль...
І плач материнський над світом
посіє і біль, і печаль.
Сусідка брудна і зрадлива
змією вповзла на поріг.
І впали, як колос на ниві
найкращі сини у борні!
ПРИСПІВ.
І який же придумав нелюд:
"жорстокість", "смерть" і "війна",
що ввівались в нашу оселю,
хто жіночі Їм дав імена.
Та молиться мати до Бога,
щоб він слово її почув,
і вимучена перемога
спинила і смерть і війну!
02 вересня 2025 р.
12:01
12:01
БІльш ідіотсько оформлення не бачив!!!
Вам шо руки поодсихали б, аби ви замість "повторюється" або "2" повторно написали б слова які співаються в пісні? Ні використати ваші тексти неможливо - незручно просто! Невже так важко це зрозуміти?
Вам шо руки поодсихали б, аби ви замість "повторюється" або "2" повторно написали б слова які співаються в пісні? Ні використати ваші тексти неможливо - незручно просто! Невже так важко це зрозуміти?
02 листопада 2024 р.
13:47
13:47
Добрий день! Пісня "Над рікою Ужем"- авторська. При СРСР друкувалася в багатьох збірниках, була дуже відомою. Поет-Микола Єрмаков,Композитор-Павло Михайлович Копинець. В примітках прізвище Вами написано неправильно(Калинець) .Павло Копинець працював у Мукачівському музично-педагогічному училищі, був випускником Львівської консерваторії. Це не єдиний його твір. Помер він не замолоду, а маючи родину та двох дорослих повнолітніх доньок. Прошу виправити. Дякую.
25 вересня 2024 р.
16:38
16:38
Цікавився у вас текстами Юлії Донченко (Maxima). І виявив, що на кількох піснях подано автором ДоВченко...
Рекламне оголошення