Спочатку Володимир Шинкарук став відомим і популярним в якості барда. Згодом – в якості батька Ірини Шинкарук. Для дочки він багато років поспіль писав і слова, і музику – власне, допомагав і у створенні та виданні записів. Минув ще деякий час, Ірина поринула у хвилі популярної музики – а Володимир Шинкарук зберіг вірність своїм основам. Тому час від часу з’являються його нові платівки, на яких він знову постає у колишній іпостасі – барда. Поезія, голос, гітара – от, власне, і майже все. Але сказати, що цього мало – неможливо, бо насправді всього вистачає. Комусь, мабуть, така вірність може видатись дещо дивною – адже життя минає, все змінюється. Але у таких поверненнях завжди розкривається новий сенс пройдених шляхів – адже не випадково вони, ці повернення, стаються у житті чи не кожної людини. Які плоди ми з цього виносимо – то вже інша справа, але виносимо ми їх у повній тиші. Тут вже кожен залишається наодинці із власною історією. Кожен отримує своє уповні...