Звідки пішла назва "Божичі" – достеменно невідомо. Одні кажуть, що назва гурту походить від імені язичницького бога Божича – бога молодості, покровителя Коляди. А оскільки ансамбль було створено на свято Коляди-Різдва (7 січня 1999 року) молодими людьми – то й назва його звідти. Версія ця красива, але не зовсім відповідає світогляду учасників гурту.

Інші кажуть, що "Божичі" – це Божі люди або Божі діти. Це хороше трактування, адже мета діяльності гурту – доносити людям Божественне одкровення, закладене у кожному творі народної музики. За глибоким відчуттям "божичів", фольклор – це те, що пов’язує нас напряму із нашими предками, із силами Землі. А, мабуть, перша пісня була підслухана людиною у ангелів ще в Едемському саду.

Хрещеною мамою ансамблю "божичі" вважають професора кафедри музичного фольклору Національної музичної академії України ім. П. Чайковського Олену Іванівну Мурзину, за святковим різдвяним столом якої і виникла ідея створення ансамблю.

Ансамбль вивчає та відтворює старовинну пісенну та танцювально-інструментальну традицію, яка де-не-де ще збереглась по селах та хуторах України, але зникає з катастрофічною швидкістю. Одним з основних напрямків діяльності Божичів, без якого б гурт не мав свого обличчя, є фольклорно-етнографічне експедиційне обстеження сіл України. Влітку основний акцент збирацької діяльності робиться на байдаркові експедиції річками України.

Учасники Божичів побували у фольклорно-етнографічних експедиціях у більшості областей України: Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Луганській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській і навіть записували кримськотатарський фольклор у АР Крим. І продовжують їздити в експедиції.

Незважаючи на таку широку географію експедиційних інтересів, ансамбль спеціалізується на відтворенні співочої традиції Лівобережної України.

Окремою ділянкою роботи є дослідження народних танців. Для того, аби навчити танцювати сільські народні танці якомога більше людей, 21 січня 2005 року Божичі створили "Школу традиційного народного танцю" – перший в Україні постійно діючий клуб автентичного народного танцю. "Школа танців" функціонує на базах Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара" та Культурно-мистецького центру Національного Університету "Києво-Могилянська Академія". Керівником "Школи танців" є один з керівників Божичів – Ілля Фетисов.

Для організаційної та правової допомоги у діяльності молодих фольклористів України члени ансамблю виступили ініціаторами створення "Всеукраїнської асоціації молодих дослідників фольклору" – всеукраїнської молодіжної громадської організації, що функціонує з 2001 року. Зараз асоціація щорічно проводить два всеукраїнські заходи – "Школу традиційного народного мистецтва ім. Василя Могура" у с. Космач Косівського р-ну Івано-Франківської обл. та фольклорні байдаркові експедиції. Захід організації "Школа традиційного народного мистецтва ім. Василя Могура" за результатами 2006 року був визнаний Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту найкращим проектом року у галузі національно-патріотичного виховання молоді. Очолює Асоціацію Ілля Фетисов.

Божичі – учасники численних фестивалів в Україні та за кордоном. Найкращі серед них:

• Міжнародний театральний фестиваль "Wienner Festwochen", (2001, м. Відень, Австрія),
• Міжнародний фольклорний фестиваль "Покуть" (2000, 2004, м. Харків),
• Міжнародний фольклорний фестиваль "Країна мрій" (2004, 2005, 2007, м. Київ),
• Міжнародний фольклорний фестиваль "Spotkanie folkowe" (2005, м. Черемха, Польща),
• Фестиваль української автентичної музики "Ростоки" (2005, м. Івано-Франківськ, 2006, м. Кіровоград, 2007, м. Чернігів),
• Міжнародний фестиваль "Слов’янський базар" (2005, м. Вітебськ, Білорусь),
• Міжнародний фестиваль фольклору та ленд-арту "Шешори-2006" (с. Шешори на Івано-Франківщині),
• Міжнародний фольклорний фестиваль "Parbeg laivelis" (2006, м. Клайпеда, Литва),
• Міжнародний фестиваль "Путивльська путь. Від фольклору до авангарду" (2007, 2009, м. Москва, Росія),
• Міжнародний фестиваль української культури "Битівська ватра" (2007, м. Битів, Польща),
• Міжнародний фестиваль української культури "Сопот-2008" (2008, м. Сопот, Польща),
• Міжнародний фольклорний фестиваль "Baltica" (2009, м. Рига, Латвія).

Вперше Божичі стали відомі завдяки виставі "В пошуках втраченого часу… Життя", яку було створено спільно з режисером, художнім керівником ЦСМ "Дах" Владом Троїцьким. Драматургічним текстом вистави є розповіді про себе та минуле, записані учасниками ансамблю по селах від старих людей, а також епізоди з власного життя та цитати з творів Ольги Кобилянської та Олександра Довженка. У виставі використовувалися народні обряди, звучали старовинні пісні та танці.

За цю виставу її колектив отримав театральну премію "Київська Пектораль-2001" (у номінації "найкраща вистава малої сцени"), а Божичі, крім того, премію театральних критиків "Київський рахунок" за найкращу виставу сезону 2001/2002 та друге місце у всеукраїнському конкурсі молодих митців "СтАРТ". У 2002 р. вистава з успіхом пройшла у Відні, на фестивалі "Wienner Festwochen", а у 2003 р. – на фестивалі "Valley of Arts" у м. Каполч (Угорщина).

Після розриву творчих стосунків із Владом Троїцьким та відходу з Даху, з 2005 року ансамбль грав власну версію цієї вистави під назвою "Коло життя" у Театральному центрі Національного Університету "Києво-Могилянська Академія". В тому ж році вистава з успіхом демонструвалася на міжнародному фольклорному фестивалі "Spotkanie folkowe" (м. Черемша, Польща).

Ансамбль продовжує розвивати театральний напрямок у своїй діяльності і зараз бере участь у виставі відомого київського режисера Андрія Приходька "Аз", яка ставиться на сцені Театрального центру НаУКМА. Прем’єра вистави відбулася у 2008 році. Ця вистава – шикарне сучасне прочитання шкільної драми XVII сторіччя, що була створена на основі біблійного оповідання про багатія та Лазаря.

Значну роль у долі колективу зіграв лідер знаменитої рок-команди ВВ Олег Скрипка. Завдяки йому Божичі записали та випустили у 2004 році перший аудіоальбом "Котилася, ой, ясна зоря з неба". Натомість Божичі брали участь у записі альбомів Олега "Файно" та "Відрада". Зараз творче співробітництво продовжується у рамках Le Grande Orkhestra, де виступають троє дівчат із Божичів, а також через участь трьох дівчат у етно-диско-проекті Олега Скрипки "Чоботи з бугая".

Учасники Божичів є засновниками ряду проектів, що працюють у стилі world-music: Сонцекльош (жанр етно-кабаре, лідер – Марія Кудрявцева), PoliКарп (стиль етно-рок, лідер – Валерій Гладунець). Один з керівників Божичів Сусанна Карпенко бере участь у джазовому проекті відомого піаніста та композитора Дмитра Найдіча (Франція).

Три учасниці ансамблю протягом 2002-2003 рр. виступали у складі рок-групи Гайдамаки та брали участь у записі альбому Гайдамаків "Богуслав".

Теперішній склад ансамблю повністю сформувався у 2001 році. В різні періоди участь в ансамблі також брали Наталя Сербіна (одна з засновниць Божичів, зараз – лідер ансамблю "Стріла"), Лілія Міщенко, Ольга Верес, Олександр Толокно, Катя Ковшун та Юрій Борисенко.

У 2005 році, на замовлення Міністерства культури і туризму України, студією "Кінематографіст" було знято документальний фільм "Божичі". Стрічка, яка з початку задумувалася як фільм про діяльність ансамблю, переросла у розповідь про народну культуру, її долю у сучасних умовах, а також про її носіїв – сільських виконавців та їх послідовників у міських мегаполісах. У фільмі знімалися народні виконавці с. Космач Косівського р-ну Івано-Франківської області, с. Богуслав та с.Кочережки Павлоградського р-ну Дніпропетровської області, Божичі, Олег Скрипка, а також учасники Школи традиційного народного танцю.

Фільм отримав ряд призових місць на фестивалях документального кіно в Україні та за кордоном. Режисер фільму – Анастасія Харченко.

Божичі зняли перший в Україні кліп на народну пісню у автентичному звучанні. Сценарій кліпу народився із жартівливої пісні з Чернігівщини "Да просив мене Герасим", яку можна знайти у третьому альбомі Божичів "Вік любиш – не налюбишся. Пісні про кохання". Сценарій ні в якому разі не слідує пісенному тексту, а майстерно створює образ комічного невдахи – Герасима – та ту ситуацію, в якій пісня про нього могла виникнути. Більшу частину кліпу складає мультфільм. Автор сценарію, режисер-постановник, художник-аніматор, оператор кліпу – Юрій Борисенко.

На УР-3 (Радіо "Культура") з 1 січня 2009 року розпочався цикл передач "Божичів світ". В них учасники гурту розповідають про народну культуру, свої експедиції, поїздки на фестивалі, про своїх друзів та ще про багато іншого. Передачі виходять щотижня у вівторок та четвер о 12.45 з повтором в той самий день о 21.05. Передачі можна слухати також в Інтернеті на сайті www.nrcu.gov.ua в розділі "Програма та прямий ефір 3 канал".

Божичами записано та видано 5 аудіо-альбомів:

• "Котилася, ой, ясна зоря з неба" (2004),
• "Шо з Києва та й до Русалима" (2005),
• "Вік любиш – не налюбишся" (2007),
• "Українські танці. Частина 1" (спільно із скрипалем-віртуозом Сергієм Охрімчуком) (2008),
• "Помишляйте, чєловєци. Псальми" (2009).

Спільно із "Школою традиційного народного танцю" Божичами записано та видано перший в Україні самовчитель із сільських українських танців "Школа традиційного українського народного танцю. Частина 1" на DVD (2009).

У 2010 році з метою збереження та пропаганди традиційної української культури за ініціативою ансамблю стартували соціальна рекламна кампанія "Не дай замовкнути голосу предків!" та всеукраїнський тур у підтримку кампанії.

Джерело: bozhychi.com.ua