Ліля Ваврін народилась 19 жовтня у Львові.

"Я згадую своє дитинство як щось дуже світле і казкове. У мене було все (чи майже все), що потрібно маленькій дівчинці. Іграшки, розваги, і батьки, які любили мене понад усе на світі. Хоча моїх витівок їм зовсім не бракувало. Така собі мала бешкетниця". Як і всі, Ліля вчиться у середній школі і одночасно навчається у музичній школі. "Моя мама – музикант. Мабуть, саме від неї я перейняла любов до музики. Але пам’ятаю дні, коли я зі слізьми на очах говорила мамі: "Не хочу і не буду грати на фортепіано, мені це зовсім не потрібно!.." А все-таки закінчила навчання – 7 років класу фортепіано.

Творча кар’єра розпочинається у 1991 році на фестивалі "Молода Галичина", де Ліля перемагає і отримує гран-прі першого конкурсу. "Тоді я акомпонувала собі на фортепіано і не мала жодної фонограми. Мене оточували люди з гітарами, співачки з власними продюсерами, а я думала тільки про одне: "Що я тут роблю? Я не зможу перемогти..." Я змогла!"

Зовсім скоро розпочинається студійна робота – перші записи пісень на студії "Мелос", співпраця із звукорежисером Богданом Стефурою та аранжувальниками Лесиком Левицьким і Романом Мельником.

У 1993 році Ліля Ваврін стає лауреатом першої премії фестивалю "Різдвяні канікули" і отримує третю премію на фестивалі "Молода Галичина". У цьому ж році Ліля стає студенткою Львівського національного університету ім. Івана Франка факультету слов’янської філології.

"Я походжу з українсько-польської родини. У дитинстві я читала польські книжечки для дітей, любила дивитись польські мультфільми. Я добре знала мову. Тому після закінчення школи не було жодних вагань, де я буду навчатись. Студентські роки, як і у всіх, були веселими, безтурботними і справді незабутніми. До речі, викладачі ніколи не ставились до мене якось особливо, але я про це анітрохи не шкодую. Я кажу це відверто. А ще я з посмішкою згадую дні, коли ми з друзями готувались до іспитів... Ми завжди були разом."

1994 рік стає головним для професійної кар’єри співачки. Вона бере участь у Всеукраїнському телевізійному фестивалі популярної музики "Мелодія-94" з власною піснею "Не треба сліз" і отримує премію "Надія року".

"Я пам’ятаю шквал аплодисментів і стільки уваги до своєї персони, скільки до цього моменту у мене не було жодного разу. Це було справжнє визнання, про яке я так довго мріяла."

Ліля працює над записами власних пісень і знімається у рекламних роликах, приймає участь у багатьох концертних акціях.

У 1995 році Ліля стає дипломантом фестивалю "Перлини сезону" та отримує диплом четвертого Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики "Червона рута" у Севастополі.

У цьому ж році Ліля Ваврін і новий склад гурту "Ватра" відвідують з концертною програмою Мюнхен (Німеччина). Для Лілі це перші гастролі за кордоном і вони проходять з успіхом.

"Для мене це було справжнім випробуванням. Тепер я повинна була співати не тільки для українців, але і для людей, які не розуміють української мови, моїм завданням було пройняти їх нашою музикою. Моєму хвилюванню не було меж... Тільки після концерту я зрозуміла, що все пройшло чудово. Це був справжній успіх."

У 1996 Ліля стає лауреатом другої премії фестивалю "Співаночка-джазочка", а також отримує премію "За краще сценічне втілення твору" на фестивалі "Мелодія-96" з піснею "Ти мудрий" (муз. Олександра Войтовича).

У 1997 році на першому національному каналі України (УТ-1) виходить годинна програма про творчість Лілі Ваврін – ток-шоу "Несподіваний дощ". У цей період вона записує пісні на студії "Gold Lion" і співпрацює з звукорежисерами і аранжувальниками Андрієм Войтюком і Олегом Чесанюком, а також з одним з найкращих гітаристів України Миколою Єфремовим.

"Це велике щастя, коли з тобою хочуть працювати справжні професіонали, люди, яких знає ціла країна. Я дякую усім музикантам за те, що вони у мене завжди вірили!"

У 1998 році співачка отримує диплом міжнародного фестивалю "Слов’янський базар" і знову бере участь у фестивалі "Мелодія", де стала лауреатом першої премії з власною піснею "Лише тобі". Співачка продовжує працювати над новими піснями в студіях "RDS" (звукорежисер Олександр Єльчев) і "ZMS" (звукорежисер і аранжувальник Володимир Панкратов). У 1998 Ліля закінчує ЛНУ ім. І. Франка і отримує диплом спеціаліста української та польської мови і літератури, перекладача. У цей час Ліля Ваврін бере участь у багатьох концертах в Україні. Деякий час працює на телебаченні ведучою програм (ТРК "Міст"), а також записує рекламні аудіоролики.

У 2001 році рекордингова компанія "Росток-рекордс" презентує Україні перший CD-альбом Лілі Ваврін "Не треба сліз".

"До цього альбому я йшла 10 років. У ньому – найкращі пісні, записані протягом цих років. Я розумію, що не все так ідеально, як би можна було зробити зараз, але цей альбом – частина мого життя. Це те, що я відчувала і чим я жила."

У 2001 році за опитуванням музичних студій Лілю Ваврін уже другий рік поспіль визнано найкращою співачкою Львова, а її альбом – найкращим альбомом року.

Ліля Ваврін задіяна у багатьох доброчинних акціях, є членом жюрі всеукраїнського дитячого телевізійного фестивалю "Надія", а також бере участь у концерті-реквіємі пам’яті відомого композитора Ігоря Білозора з піснею "Ти мені скажи" (стадіон "Україна", Львів), яка стала одним з найкращих виконань його творів. Після виступу на фестивалі моди "Львівські сезони-2001", де були представлені роботи кращих українських та польських модельєрів, Ліля Ваврін запрошена з сольною програмою у Польщу (фестиваль "Miss Polonia", 2001 рік та фестиваль моди "Zloty wieszak", 2002 рік (Люблін).

"Це були прекрасні концерти. Я спілкувалась з публікою польською мовою, а співала українською. Було враження, що у залі сидять українці і прекрасно знають мову. Я донесла свої почуття і емоції через музику. Це справжнє диво!"

З 2001 року співачка працює ведучою ефіру на запрошення радіостанції "Авто-FM" у Львові. У 2002 році Ліля Ваврін представляє Україну на фестивалі пісні об’єднаної Європи у м. Зєльона Гура (Польща).

"Я подала усі документи за декілька місяців до фестивалю. Якщо бути відвертою, я навіть не сподівалась, що зможу потрапити у фінальний конкурс. А через деякий час мені подзвонили і сказали, що чекають у Зєльоній Гурі. 22 червня я представляла свою країну на міжнародному фестивалі. Можете уявити, що я тоді відчувала. У мені поєднались всі почуття: хвилювання, невпевненість, страх, але і гордість за те, що маю честь представити Україну. На конкурсі я співала під супровід Варшавського оркестру і це були незвичайні відчуття. Надіюсь, це було достойно."

"Виступ львів’янки Лілі Ваврін не залишився непоміченим. Прізвище українки, яка в стилі поп-соул заспівала пісню Ігоря Білозора "Ти мені скажи", неодноразово називалося під час голосування регіональних осередків ТБ-3." (Володимир Прядко, Варшава, Music News)

І знову багато концертів і нові пісні... 2002 рік завершується для Лілі Ваврін появою нової пісні "Все рівно", яку спеціально для неї пише Юля Бодай (запис відбувся на студії "Ранок" у Львові, аранжувальник і звукорежисер – Андрій Бакун), а також Ліля стає учасником туру "На різдво до Львівського". Трохи згодом з’являється ще одна пісня "Я тебе не зупиню" (автор Юлія Бодай). А 20 вересня Ліля Ваврін презентує концертну програму на острові Мадейра (Португалія).

"Цю подію я не забуду ніколи. Цей концерт – подарунок для усіх українців, котрі живуть на острові, котрі так сильно сумують за своєю Батьківщиною. У залі був присутній посол України в Португалії. Це було справжнє свято. Крім концерту, це був незвичайний відпочинок, справжня екзотика. Я ніколи не забуду португальців, які нас так гарно приймали. Емоції від цієї поїздки я залишу на все своє життя."

Джерело: lilyavavrin.com.ua