Ой ішов я улицями межи ковалями
Ой ішов я через село, всюда сі сьвітило
Ой ішов я через село, на фуяру граю
Ой ішов я чириз воду, кладка сі зломила
Ой ішов я штири милі лісом
Ой ішов я, пане брате, з того бутиночка
Ой їв би я капустицю й фасолю дрібненьку
Ой їде вже мій миленький, мальована бричка
Ой їдного брата маю, на того дуфаю
Ой їла я калиночку та й поквапаласи
Ой їхав з Круговілля
Ой їхав стрілець, стрілець на війну
Ой їхав я без Ферліїв, випивєм горівки
Ой їхав я з Бережин темненької ночи
Ой їхав я з Коломиї, та й впав я в помиї
Ой їхав я з Озерян, та й загубив люшню
Ой їхав я з Озерян, та й не оглядав сі
Ой їхав я коло млина
Ой їхав я коло млина, там дівчина ноги мила
Ой їхав я понад воду, лошє в воду впало
Ой їхав я понад воду, та шукав я броду
Ой їхав я попід ліс хати рахувати
Ой їхав я, пане брате, з того Космачина
Ой їхав, їхав за Дунай, скочив на вороненькім коню
Ой їхала гуцулонька з верху з полонини
Ой їхала каритонька, в тій кариті сойка
Ой їхала Катерина
Ой їхала машинонька та й дуже свистала
Ой їхала машинонька, закинула фостом
Ой їхала цісарева на сивій кобилі
Ой їхали баяри горою же
Ой їхали женихє, мали коні лисі
Ой їхали жовніроньки чириз штири милі
Ой їхали канонєри з гори на долину
Ой їхали канонєри, аж сі мости гнули
Ой їхали кісілі, а за ними кваша
Ой їхали ковалі
Ой їхали стрільці та й на ворога
Ой їхали хлопці з нашого села
Ой їхали цісарове святої неділі
Ой йду я царинками, плотами кєваю
Ой йдут люди до церквиці, бо вдарили дзвони
Ой йой, йой, о йой, йой, мене мати била
Ой йшла дівка через двір
Ой йшов гуцул з Коломиї, підківками брень, брень
Ой кажда дівчина
Ой кажуть люди
Ой казав сухий та й берестонько
Ой казав чоловік, щоб я яйця варила
Ой казала дівчина музиці
Ой казала жидівочка, та й казав жидочок
Ой казала мати та не банувати
Ой казала мене мати за маляра дати
Ой казала мені матиКвітка Цісик
Ой казала мені мати [1]
Ой казала мені мати [2]
Ой казала мені мати за діброву воли гнати
Ой казала мені мати рибку варити та й не шумувати
Ой казала мені мати хату замітати
Ой казала мені мати – жени ся, небоже
Ой казала мені мати, та й наказувала
Ой казала мила явора зрубати
Ой казала міні мати ранейко вставати
Ой казала Нінушечка
Ой казала приходити, колач приносити
Ой казала стара мати до старого тата
Ой казала сусідонька, що я ґівков ходжу
Ой казала сусідонька, що я не віддана
Ой казала сусідонька, що я не дівонька
Ой казала сусідонька, що я неробонька
Ой казала сусідонька, що я ниробонька
Ой казала сусідочка, жи я ни дівочка
Ой казала цимбаліста та й цимбалістому
Ой казала Цимбалючка та Цимбалюкови
Ой казала-с, дівчиночко, не будеш тужити
Ой казалась, моя мамко, шо мя ся не збудешъ
Ой казали вражі люде, що я заміж не піду
Ой казали говорили усі в селі люде
Ой казали наші мама, що ми ніц не мами
Ой казали свати багаті
Ой калина білим цвите, а червоним родит [1]
Ой калина білим цвите, а червоним родит [2]
Ой калина біло цвила
Ой калина біло цвила, червоні ягідки
Ой калина біло цвила, червоно зродила
Ой калина біло цвила, червоно родила [1]
Ой калина біло цвила, червоно родила [2]
Ой калина біло цвила, черлено зродила
Ой калина біло цвите, а червоним родит
Ой калина біло цвите, а червоно родить
Ой калина говорила, ліщина не вміла
Ой калинка біло цвите, а червоно родит
Ой калинка, яворинка, широкий лист має
Ой калино-малино
Ой калину підрубаю, під калинов стою
Ой камрати, камраточку, дай ми порадочку
Ой Канадо, Канадочко [1]
Ой Канадо, Канадочко [2]
Ой Канадо, Канадочко, яка ти зрадлива
Ой Канадо, Канадочко, якась нещаслива
Ой Канадо, ти чужино, ти чужино
Ой Канадочка широка
Ой качочка качуриста по болоті скаче
Ой каю сі молоденька, каяти буду сі
Ой кивнула молодиця бровами на мене
Ой кину я бук на воду, бук на воді плине
Ой кину я камінь в воду, ой кину я зо два
Ой кину я камінь въ яму
Ой кину я куделицю
Ой кину я срібний перстінь межи маґадзини
Ой кину я хустинину на ту тиху воду
Ой кину я ціп на тоці і батіг тоненький
Ой кину я ціп на тоці та й вили, та й вили
Ой кілько є співаночок, все за миленького
Ой кільом сє зарікав мед, горівку пити
Ой кіт-воркіт
Ой клин було чим не дерево
Ой коби ви, люде, знали, йик заєц триває
Ой коби ж я за тим була, за ким я гадаю
Ой коби йно до восени, вженю я сі, вженю
Ой коби ми Господь поміг с полонини зійти
Ой коби ми, пане-брате, горівки не пили
Ой коби мні тот узєв, шо брав вчера в данец
Ой коби нас, файні хлопці, до войска не брали
Ой коби но до осени, віддам сі, віддам сі
Ой коби та дубиночка вміла говорити
Ой коби так до роботи, як до терефельків
Ой коби ти, мати, знала, котрий мій миленький
Ой коби ти, мати, знала, котрий мій Никола
Ой коби ти, мила, знала, як буду йти з веньґер
Ой коби то сонце знало, як мені тяженько
Ой коби той вечір, раз
Ой коби я бички мала та й корову ласу
Ой коби я бички мала хоть які маленькі
Ой коби я бички мала, червону запаску
Ой коби я була знала свою лиху біду
Ой коби я була знала, дурня не любила
Ой коби я була знала, що йде милий з веньгєр
Ой коби я була знала, що йдеш на панщину
Ой коби я була знала, що ти мій миленький
Ой коби я була знала, що ти мя покинеш
Ой коби я була знала, що то мій Михайло
Ой коби я воли мала, та й сірі корови
Ой коби я дочікала свєтої Покрови
Ой коби я каву пила, нічо не робила
Ой коби я козу мав, я би не журив сє
Ой коби я крилця мала, я би полинула
Ой коби я крильці мала, я би полинула
Ой коби я любка мала, я би го любила
Ой коби я маму мала
Ой коби я очи мала, як у тої плиски
Ой коби я свого любка на годинку вздріла
Ой коби я тата мала, та й мамку рідную
Ой коби я тоє мав, що мій тато має
Ой коби я човен мала, а весло вже маю
Ой коби я човник мав, як маю виселце
Ой коби я, Боже, знала, де любко волочив
Ой коби я, Боже, знала, же не буду в вінку
Ой коби я, Боже, знала, котрий мій миленький [1]
Ой коби я, Боже, знала, котрий мій миленький [2]
Ой коби я, Боже, знала, що замужем лихо
Ой коби-м ся дочекала я свого Миколця
Ой коби-с був, мій миленький, до мене не ходив
Ой коби-с знав, мій миленький, що я прийду нині
Ой коби-сте, мамко, знали, який жаль гіренький
Ой кобила говорила, як ішла до ліса
Ой ковала зазуленька над виром, над виром
Ой ковала зазулиця, ковала, ковала
Ой ковала зазуличка трома голосами
Ой ковалю, коваленьку, зроби ми сокиру
Ой ковалю, ковалику, зроби ми підківки
Ой ковалю, коваль-коваленку
Ой кого я вірне люблю, вірненько, вірненько
Ой кого я люблю в день, того люблю в ночи [1]
Ой кого я люблю в день, того люблю в ночи [2]
Ой когутец на вирбі на сопівку граї
Ой козаче, що робить будем
Ой коли б знала, коли б вєдалаМоя Україна. Берви
Ой коли б той вечір
Ой коли ж мня вірне любиш, люби ж мня єдного
Ой коли ж ти почорніло, зеленеє полеОлексій Керекеша
Ой коли ж той вечір буде
Ой коли нас, пане брате, три разом ходило
Ой колибо я маленька, колибо я люба
Ой колись була розкіш-воля
Ой колишу дітиночку, колишу, колишу
Ой колійо, колієчко рогова, рогова
Ой колійо, колієчко, гірка ж твоя слава
Ой коляда, колядиця
Ой конику вороненький, конику, конику
Ой конику, воронику, білі ти копита
Ой коню, коню
Ой коню, мій коню, коню вороненький
Ой конюска дівчинонька, конюска, конюска
Ой копав я керниченьку, зимна вода була
Ой копав я кирничейку велику, глибоку
Ой копав я кирниченьку та й пив з неї воду
Ой копала бараболі, сипала до ями
Ой копала бараболі, сипала на ґари
Ой копала бараболю, сипала на купку [1]
Ой копала бараболю, сипала на купку [2]
Ой копала буряки під зеленим дубом
Ой копана дорожечка, копана, копана
Ой корови не пускані, а мискє не миті
Ой косив я очерет, косив я сосонку
Ой косив я очерет, та осоку дрібну
Ой косив я сіно, сіно, косив я осоку
Ой косили бузьки сіно, в копиці складали
Ой косити, громадити, ни можу си скласти
Ой косити, молотити, головочка болит
Ой косити, молотити, то не замагаю
Ой косити, молотити, то робота наші
Ой косити, сіно гребсти, тото біда моя
Ой котив ся срібний перстінь по дубові кладці
Ой котора відьма, да й на дуба лізла
Ой край нивоньки три дівчиноньки
Ой край села стоїть хата
Ой красна ж ти, Коломийко, ґонтами побита
Ой красна, рясна в лузі калина
Ой красненький мій миленький, красненький, красненький
Ой крикнув старий та й на малого
Ой крикнула лебідонька
Ой крикнули орли
Ой кримінна дороженька, кримінна, кримінна
Ой кріп, та ромен, та петрушечка
Ой Крути, славні Крути
Ой крутії береги
Ой кряче, кряче
Ой кряче, кряче та чорненький ворон
Ой кував я чобітки, просив ковалейка