Ой піду я в ліс по дрова

Ой піду я в ліс по дрова
Та й наломлю лому,
Заніс мене дурний розум
На чужу сторону.

А на чужій сторононці
Ні батька, ні мати.
Болить мені головонька,
Нічим зав’язати.

Ой пов’яжу я голівку
Шовковим платочком,
Перекажу до родини
Сивим соколочком.

А той шовковий платочок
Голови не зв’яже,
А той сивий соколонько
Правдоньки не скаже.

Ой вирву я з ружі квітку,
Там кину на воду,
Пливи, пливи з руки, квітко,
Аж до мого роду.

Пливла, пливла з ружі квітка
Там на броді стала,
Вийшла мати воду брати,
Там квітку впізнала.

Чи ти, доню, рік лежала,
Чи два хорувала,
Що вже твоя з ружі квітка
На воді зів’яла.

Не я, мамо, рік лежала,
Не два хорувала,
Висушила лиха доля,
Навіки пропала.

Примітки:
Записано від Ганни Семенівни Ґедзь.

Рекламне оголошення