Фотограф

Недобрі погляди чужих,
Не зупинять і тільки вперед,
А далі знов по алеях нічних,
Доки світло у вікнах не згасне.
У полум’ї воєн червонім,
Щоб бачити смерть своїми очима,
Не раз відчувати приціл біля скроні
І скільки ще треба забути?
На столі застиглі сльози
Впадуть із чиїхось очей.
Він бачив те, що забути не може, навіщо йому це?
І погляд з машини, що поруч проїде,
Відверне увагу на мить,
Скільки їх ще буде,
Голодних, та вже неживих?
Не побачиш ти його очей,
Не побачиш те, що бачив він,
І у сірому світі чекає на нього інший день.
Лише один спалах між сотнями належить йому.
Лише один погляд, середину ріже, належить йому.
Він бачив небо яскравіше,
Знає що таке втрата.
Ти думаєш там усе інше?
Залиш після себе щось...


Рекламне оголошення