Ой воли мої половейкії

Ой воли мої половейкії,
Чого ж ви не орете,
Ой літа ж мої молодейкії,
Чого ж ви марно йдете?

Коб моїм волам та й трава була,
То б вони траву їли,
Коб моїм літам та й розкіш була,
То б вони не летіли.

Сіра пташечка невеличенька
По ліщиноньці скаче,
Молода дівка нерозумная
По козакові плаче.

Ой не плач, дівко, не плач, молода,
Не жури головоньку,
Знайдуться люди, що й тебе візьмуть
В чужую сторононьку.

Ой постіль моя, тонка, білая,
Хто ж тебе обмарує,
Ой личко ж моє білесенькеє,
Хто ж тебе обцілує?

Ой обмарує білу постільку,
Чоботи взуваючи,
Ой обцілує біле личенько,
На коня сідаючи.

Примітки:
Місцевість – Волинь.
Джерело:
Золотий Дунай. Символіка української пісні / Упорядник Марія Чумарна. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 264 с.

Рекламне оголошення