Вилітала галка

Вилітала галка з зеленої балки,
Та й вилітала друга з зеленого луга.

Садилася галка на високій сосні,
Та й на високій сосні, на гілці розкошній.

Не хилися, гілко, бо й так мені гірко,
Та не хились на воду: горе жить без роду.

Не хились на воду: горе жить без роду.
Та й тільки в мене роду – два братики зроду.

Прийдіть, прийдіть, братці, у неділю вранці
Та й вип’ємо, братці, горілки по чарці.

Чогось мені, братці, горілка не п’ється,
Ой коло мого серця, як гадина, в’ється.

Примітки:
1. Місцевість – Слобідська Україна.
2. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.
Джерело:
Золотий Дунай. Символіка української пісні / Упорядник Марія Чумарна. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 264 с.

Рекламне оголошення